Гімназія Гармонія - фонд розвитку гуманітарної освіти

24 березня зі всієї України з’їхалися в Житомир, санаторій “Денеші”, діти, впевнені, що вони будуть будувати, творити зразки нових стосунків у суспільстві.

X Всеукраїнська конференція учнів Асоційованих шкіл ЮНЕСКО “Модель ООН – Україна, 2008” стала прекрасною нагодою для учнів проявити себе лідерами, відчути свою значимість. Для одних дітей конференція стала місцем, де вони могли себе проявити у різних формах роботи: відчути себе послом або делегатом певної країни, виголосити промову з трибуни, прийняти участь у створенні серйозного документу-резолюції з глобальних проблем людства, для інших – побачити, чим займаються інші школи в проекті Асоційованих шкіл ЮНЕСКО. У керівників делегацій була чудова нагода познайомитися один з одним, обмінятися думками та ідеями.

“Модель ООН – Україна” стала спробою залучити навички володіння англійською мовою та комп’ютерних навичок учнів. З таким форматом проведення рольової гри організатори познайомилися у 2001 році. Ось уже сім років ця ідея успішно впроваджується у життя.

У жовтні місяці 20007 року в Києві проходила IX Всеукраїнська конференція учнів Асоційованих шкіл ЮНЕСКО. Третя, заключна частина, проходила у Гуманітарній гімназії “Гармонія”. Мені нелегко порівняти київську та житомирську конференції, адже формати роботи суттєво відрізняються між собою. В гімназії день був розписаний щохвилинно: приїзд гостей, реєстрація, сніданок, загальне засідання в актовій залі, робота в групах…В Житомирі ж у нас було значно більше вільного часу. Не завжди дотримувалися регламенту. Тому було багато спілкування в неформальній обстановці.

Першого дня посли країн виголошували свої вступні промови. Представники British Council слухаючи промови оцінювали учнівський рівень володіння англійською мовою: вимову, розуміння тексту та взагалі вміння декламувати. Весь інший час ми могли спілкуватися та прогулюватися територією санаторію.

Другий день, як на мене, був найтяжчий. Після презентації країн, всіх учасників поділили на три комітети, в яких розроблялися резолюції. Учні активно дискутували на досить серйозні дорослі проблеми. Іноді було досить тяжко дійти взаєморозуміння. Після того, як основні пункти резолюції були складені на чернетці, певна група учасників, в яку, до речі, входила і я, зайнялися роботою над створення кінцевого формату резолюції: оформити вступ, логічно та послідовно побудувати свої пропозиції, підвести підсумок, при цьому потрібно було досконально вивчити, як правильно оформлювати такий документ. Ця робота мене дуже виснажила.

Третій день був найменш напруженим, знову ж таки для мене. Свою резолюцію ми закінчили ще у вівторок, тому зранку комітет допрацьовував останні штрихи. На заключному засіданні нагороджували учасників конференції сертифікатами, презентували яскравий проект на патріотичну тематику, учні житомирської гуманітарної підготували заключну церемонію та добре її провели.

Було досить шкода, що конференція закінчилася так швидко, адже за ці дні багато учасників знайшли собі нових друзів, а господарі конференції створили всі необхідні умови для нашого перебування, тому ми себе почували майже як на відпочинку. Тому всі учасники конференції займалися серйозною роботою відпочиваючи у чудовому місці. Я дуже рада, що мені випала можливість прийняти участь у цій конференції.