Толерантність у школі - необхідна риса демократії

Сорокін О.Ю.,
вчитель історії Гуманітарної гімназії «Гармонія»

1. Останнім часом слово толерантність набуло неабиякої популярності. Зрозуміло, що такі прагнення посттоталітарного суспільства до демократії, до поваги позицій іншого є цілком природними і передбачуваними. Небезпека криється в іншому: як, з одного боку, не забалакати толерантність, а з іншого, як не допустити перетворення толерантності в елементарний безлад, у безпринципну терпимість. Мета цього виступу – показати, як на прикладі одного навчального закладу принципи толерантності впроваджуються у навчальний процес, чим досягається необхідний рівень демократичності освіти.

2. На початку – дещо теорії та статистики. Побутує хибне ототожнення поняття толерантності із терпимістю. Проте толерантність не є терпимістю, толерантність – завжди активна, діяльна. Згідно із визначенням, запропонованим ЮНЕСКО в Декларації принципів толерантності, толерантність – це «поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості».

3. Проголошена конференцією тема передбачає розгляд ситуації із біженцями в Україні. Варто зазначити, що ситуація із біженцями в Україні схожа зі світовою. Переважно біженці походять із мусульманських країн, насамперед, з Афганістану. Основна маса біженців проживає у Києві (40%), Одесі (26%), Київській області та Харкові.

4. Впадає в око інша особливість. Відсоток надання статусу біженця в Україні має тенденцію до зниження. Якщо у 1990-х роках статус біженця отримувало до 40% заявників, то у 2007 р. ця цифра склала 1,45%. І це пов'язано не лише із суворістю законодавства, а й з чиновницькою тяганиною, фінансовими труднощами шукачів притулку, слабкою інтеграцією їх в українське суспільство тощо. Тому заяви на кшталт того, що біженців мало (майже 3 тис.), а дітей-біженців – ще менше (близько півтисячі), тому ця проблема не є актуальною – є необґрунтованими. Головне тут не кількість біженців, а ситуація із їхньою інтеграцією у суспільство, рівень сприйняття біженців українськими громадянами.

5. Наразі Гуманітарна гімназія «Гармонія» не має серед своїх учнів дітей-біженців. Проте раніше у гімназії навчалася ціла родина біженців із Чечні, тому педагогічний колектив навчального закладу має деякий досвід роботи із біженцями. Варто зазначити, що навіть одна сім'я біженців змусила гімназію корегувати свою роботу як на побутовому, так і на навчальному рівнях.

6. Гімназія переконана, що при визначенні цільових груп в процесі адаптації біженців в українське суспільство не слід обмежуватися самими біженцями. Біженець, який прекрасно опанує мову, знатиме культуру і традиції українців, здобуде гарну освіту і знайде відповідну роботу, все одно не буде інтегрованим у суспільство в разі, якщо це суспільство не сприйматиме представників інших культур. Тому до цільових груп варто долучити й українських учнів. Разом з тим, відповідні кроки має зробити і школа як інституція, і батьки (як українських дітей, так і дітей-біженців), і, нарешті, сама держава.

7. У роботі із формування навичок толерантної поведінки гімназія керується принципом «Демократія – це процедура». Стосунки у школі між учнями та вчителями повинні базуватися на чітко регламентованій системі правил. Ці правила мають бути схвалені всіма учасниками педагогічного процесу (не продиктовані педагогами, а погоджені із учнями). Ці правила мають ґрунтуватися на відповідних міжнародних правових нормах. За невиконання правил мають бути передбачені санкції. В Гуманітарній гімназії «Гармонія» з 1999 року діє гімназійна Декларація принципів толерантності. Кодекс гімназиста регулює поведінку учнів у сферах знань, почуттів, спілкування, поведінки, відповідальності, культури, щастя. Конвенція про права гімназиста спрямована на гармонізацію внутрішнього світу учня, організацію роботи в гімназії, презентацію гімназійних та особистих досягнень за межами навчального закладу. Із вивчення правового триптиха, внесення необхідних змін і доповнень до нього та реалізації його принципів щороку починається робота із формування демократичного світогляду в кожному класі гімназії.

8. У сфері соціокультурної толерантності гімназія із першого року навчання пропонує учням роботу із освітніми портфелями, під час якої учні здобувають знання про культуру поведінки, розмаїття мов і засобів спілкування, сучасну політичну та культурну палітру Європи.

9. Окрім вже усталених знань про Європу (курс «Європейські студії в школах України», діяльність Євроклубу), учень отримує навчання, що базується на європейських методах і техніках (проект, метаплан, аналіз і розв'язання проблем). Гуманітарна гімназія «Гармонія» залучає учнів до формування змісту інтегративних курсів європейської освіти, за якими потім працюють гімназисти. Так гімназисти регулярно беруть участь в Конкурсі «Безпечна Україна. Безпечна Європа. Безпечний світ», у проведенні Дня Європи. Зрозуміло, що така робота була б неможливою без високого рівня володіння європейськими мовами. Тому гімназисти, крім обов'язкового навчання англійської мови з першого класу, обов'язково вивчають ще одну з європейських мов: німецьку, французьку або іспанську. Разом із тим, формування світогляду учнів не обмежується лише Європою. Спеціально для цього впроваджено курс «Світова культура», велика увага приділяється вивченню японської мови.

10. Системність у формуванні соціокультурної толерантності досягається завдяки організації навчально-виховного процесу згідно іщ тематикою Гімназійних тижнів, що узгоджуються із українським та європейським календарями знаменних дат.

11. Актуальною є проблема забезпечення пізнавальної толерантності у навчальному процесі. Навчальний план, за яким повинні працювати школи, віддає на розсуд навчального закладу лише незначну варіативну частину. Але й вона не завжди погоджується із пізнавальними потребами учнів. З іншого боку, маємо прокрустове ложе формалізованої класно-урочної системи. Який вихід знайшла наша гімназія? Це – неформальна позаурочна освіта. Зрозуміло, що педагогічний колектив перебуває в постійному пошуку організаційного вирішення цього питання. Так протягом 2008 – 2009 року в гімназії у другій половині дня працювали освітні центри, проектні студії та творчі лабораторії «Закони життя», «Комунікативний тренінг», «Генеза сучасних цивілізацій», «Мій куточок Європи», «Демократія і громадянське суспільство» та ін. У 2009 – 2010 році робота організована в 7 комітетах за тематикою гімназійних тижнів. Діють такі комітети: правовий, європейський, здоров'я, освіти, інформації, екології та особистісної культури. Постійно проводиться обов'язкова літня практика у вигляді фестивалю світоглядних ідей. Проте основна особливість роботи протягом усіх років – це різновікові групи, сформовані з урахуванням побажань учнів, в ході роботи яких застосовуються інтерактивні технології та в яких педагог працює разом із усіма на основі партнерських стосунків.

12 - 13. Де можна застосувати набутий досвід учневі? В межах гімназії на це працюють тижні захисту учнівських проектів (індивідуальних та колективних) та Гімназіади (форма роботи, яка передбачає самостійне знаходження та опрацювання учнем інформації з визначеної інтегральної проблемної теми і оформлення власної відповіді на запропоновані завдання). Вже було проведено 8 Гімназіад на такі теми: «Ми у просторі і часі», «Україна – Європа: єдиний культурний простір», «Енергія – джерело життя», «Земля – наш дім у ХХІ столітті» і т.і.

14. За межами гімназії – участь в поважних учнівських форумах, таких як Регіональні конференції старшокласників «Модель ООН», Всеукраїнські конференції учнів асоційованих шкіл ЮНЕСКО, програмах «Україна – Польща: разом», «Діалог через океан» тощо.

15. Поважаючи Конституцію України та виконуючи її норми, педагогічний колектив та адміністрація погоджуються із тим, що мовою викладання в гімназії є українська. Проте, зважаючи на реальний стан співвідношення україномовних та російськомовних учнів (та їхніх родин) у гімназії, а також з метою недопущення загального зниження рівня мовленнєвої грамотності, обов'язковою для вивчення є російська мова. До речі, не зайвим буде наголосити на тому, що в нашому навчальному закладі вчаться представники багатьох національностей, зокрема, грузини, болгари, в'єтнамці, чехи, євреї, американці тощо. На розвиток мовної толерантності працюють традиційні гімназійні фестивалі «Екологія спілкування», в межах яких виокремлюються цілі дні для спілкування певною мовою та презентації культурних особливостей певної нації.

16. Як бачимо, три сфери застосування принципів толерантності узгоджуються із трьома гімназійними просторами. Освітній простір неможливий без пізнавальної та мовної толерантності, культурологічний – без мовної та соціокультурної, а життєтворчий – без пізнавальної та соціокультурної.

17. Який результат такої роботи? Це – випускник, в якого чітко сформульовані життєві та професійні перспективи, який має активну позицію щодо процесів, які відбуваються у його державі, навчальному закладі, колективі друзів, сім'ї, випускник, що вільно володіє кількома мовами, має особистий досвід продуктивного спілкування із представниками інших культурно-цивілізаційних типів та свідомо дотримується визначених норм і уміє відстоювати загрожені права. Це – випускник, якому властиві риси толерантної особистості.

18 – 21. P.S. Наостанок хочеться навести результати анкетування, проведеного серед учасників ІХ Всеукраїнської конференції асоційованих шкіл ЮНЕСКО, щоб показати, наскільки полікультурною є наша сьогоднішня аудиторія. Отже, зрозуміло, що більшість учасників – українці, на другому місці – росіяни, а далі – навіть представники таких далеких від України національностей, як курди та асирійці. Мова спілкування вдома – майже рівноцінне використання української та російської мов. Мова спілкування у школі – переважає українська, але значний відсоток спілкування російською та двомовного українсько-російського спілкування. Нарешті, ствердно на запитання «Чи навчаються у Вашій школі біженці?» відповіло 14% учасників. Вони вже мають досвід продуктивного спілкування з представниками інших культур. Сподіваюся, що й решта 86% учасників конференції, які такого досвіду ще не мали, отримали протягом конференції необхідні теоретичні знання та практичні навички плідного спілкування з представниками інших культур.

Нас єднає планета

Бойко Роман, Басараба Євгеній,
учні 10-Б класу Кузнецовської гімназії,
асоційованої школи ЮНЕСКО

1. Толерантність і доброта – це два крила, на яких тримається людство. Толерантність за всіх часів вважалася людською чеснотою. Вона мала на увазі терпимість щодо розрізнянь серед людей, уміння жити, не заважаючи іншим, здатність мати права та свободи, не порушуючи прав та свобод інших. Основою толерантності є відкритість думки та спілкування, особиста свобода індивіда та поцінування прав та свобод людини. Толерантність означає активну позицію людини, а не пасивно-терпиме ставлення до навколишніх подій, тобто толерантна людина не повинна бути терпима до всього, наприклад, до порушення прав людини. Те, що порушує загальнолюдську мораль, не повинно сприйматись толерантно. Тому потрібно розрізняти толерантну поведінку та рабську терпимість, яка не приводить ні до чого хорошого.

Отже, толерантність є доволі тонкою категорією, якої безумовно потрібно дотримуватись, оскільки вона визначає моральний, суспільний і демократичний розвиток суспільства.

2. На найпрекраснішій планеті Земля проживає більше 6-ти млрд. чоловік. Жодна людина на планеті не може жити без спілкування, тому вміння спілкуватися є надзвичайно важливим, воно є основою будь-яких відносин. Кожна людина має право на свободу вибору, думки, право на розуміння. Проблема розуміння одне одного у сучасному світі чи не найперша. Поняття толерантності починається вже із взаєморозуміння найближчих людей, тобто батьків і дітей. Толерантність - це саме те, чого не вистачає зараз деяким людям та націям: терпіння, терпимість, розуміння, дружнє відношення, спокій, адекватне сприйняття.

Єднає нас, людей, планета,
Яка у Всесвіті одна.
І той, хто близько чи далеко,
Тобі, мов брат або сестра.

3. З розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, всі люди в якому – сусіди. А для того, щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності. Ще у ХVIII ст. французький філософ-просвітитель Франсуа-Марі Вольтер сказав свою знамениту фразу: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право висловити її я готовий віддати своє життя». У цьому вислові – класична теорія толерантності. Проблема толерантності вперше виникла у західній цивілізації на релігійному рівні, а релігійна толерантність поклала початок всім іншим свободам, що мають місце у демократичному суспільстві. У наш час толерантність виступає яскравим показником демократичності кожної держави, є одною з умов її розвитку. Політична толерантність – основа для плідних міжнародних відносин.

4. 16 листопада весь світ святкує Міжнародний день толерантності. Цей день був проголошений Декларацією принципів толерантності, затвердженою у 1995 році на 28 генеральній конференції ЮНЕСКО. Цього дня у різних країнах світу проводяться акції спрямовані проти расизму, різних форм дискримінації та проявів нетерпимості. У статті 1 Декларації принципів толерантності зазначається: "Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу… це не тільки моральний обов'язок, а й політична та правова потреба… Толерантність – це те, що сприяє переходу від культури війни до культури миру…. Це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність – це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. "

Міжетнічні стосунки є однією з найбільш складних проблем, яка торкається як організації державного і суспільного життя всередині кожної полінаціональної країни, так і міждержавних та міжнародних стосунків. Зважаючи на те, що Україна є однією з країн Європи, яка переймається долею «національних меншин» та ратифікувала ряд міжнародних угод у цьому напрямку, варто перейнятися даною проблемою всім нашим співгромадянам. У будь-якій країні мирне співіснування різних національних, етнічних, мовних або релігійних меншин є позитивним фактором, джерелом соціального та культурного збагачення. Особливо це актуально для країн постсоціалістичного табору, які потрапили у прірву соціально-політичної кризи у зв`язку із зміною політичної тоталітарної системи на систему демократичної орієнтації.

Україна обрала шлях суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави (стаття 1 Конституції), яка "...сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин..." (стаття 11 Конституції). Це шлях до демократичної Європи, в якій забезпечується самобутність усіх національних та етнічних груп. Світова і, зокрема, Європейська практика свідчить, що особливі права та особливі заходи, необхідні для збереження самобутності, спадщини та гідності меншин, набувають такі форми:

• право меншин на існування;
• право користування здобутками власної культури і мови та їх розвитку;
• право меншин на забезпечення для них функціонування національних шкіл та інших навчальних закладів (у тому числі й вищої освіти) із викладанням рідною мовою та контролю за навчальними програмами;
• політичного представництва в органах, які визначають політику держави, як на виконавчому, так і на законодавчому рівнях;
• надання автономії з передачею меншинам права управляти своїми внутрішніми справами, принаймні у сфері культури, виховання, освіти, релігії, інформації.

Як свідчить практика, забезпечення цих прав гарантується лише у ефективній взаємодії міжнародного та внутрішнього державного права, норми яких покликані виконувати властиву їм функцію забезпечення захисту прав меншин, розв`язання конфліктів мирним шляхом. Оскільки світовий досвід довів, що відмова від будь-яких форм дискримінації, зокрема, відмова від негативного ставлення до меншин у політичній, соціальній, культурній та економічній сферах, сприяє політичній і соціальній стабільності держав, у 24 статті Конституції України передбачено, що «...не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, місця проживання, за мовними або іншими ознаками...».

6. Виховання є найефективнішим засобом запобігання проявам нетерпимості. Виховання в дусі толерантності починається з прищеплення людям знань про їхні права та свободи з метою забезпечити їхню реалізацію та зміцнити прагнення кожного до захисту прав інших.

Виховання в дусі толерантності слід розглядати як невідкладне завдання; у зв'язку з цим необхідно сприяти розробці навчальних методик для формування толерантності на систематичній і раціональній основі, розкриваючи культурні, соціальні, економічні, політичні та релігійні чинники нетерпимості, що призводять до насильства і відчуження. Політика і програми в галузі освіти повинні сприяти покращанню взаєморозуміння, зміцненню солідарності і толерантності у спілкуванні як між окремими особами, так і між етнічними, соціальними, культурними, релігійними і мовними групами та націями.

Потрібно застосовувати нові освітні технології з метою виховання чуйних і відповідальних громадян, відкритих до сприйняття інших культур, здатних цінувати свободу, поважати людську гідність та індивідуальність, запобігати конфліктам або розв'язувати їх ненасильницькими засобами.

Толерантність особливо важлива у сучасному світі, де багато людей потребують підтримки та допомоги. Отже, толерантність це:

Т – терпимість
О – обов'язковість
Л – ліберальність
Е – елегантність
Р – рівність
А – автентичність
Н – невід'ємність
Т – товариськість
Н – неконфліктність
І – істинність
С – самобутність
Т – тактовність
Ь – …

7.Ознаки толерантної людини

• Толерантна людина:
• Поважає права інших
• Поважає людську гідність
• Визнає різноманітність, рівність інших
• Добре співпрацює з іншими на засадах партнерства
• Терпима до чужих думок, вірувань, поведінки
• Готова миритися з думками інших
• Здатна поставити себе на місце іншого
• Відмовляється від домінування й насильства
• Сприймає іншого таким, яким він є

8. За підтримки Євросоюзу в Україні діє 4 центри тимчасового перебування нелегальних мігрантів. 12 вересня 2008 року було відкрито такий центр у с. Журавичі Волинської області. У даний час тут проживає 80 мігрантів. Міністерство внутрішніх справ України та Єврокомісія зробили спільний фінансовий внесок у створення і облаштування центру сучасними меблями та комп'ютерною технікою. Понад 100 працівників мають особисті, професійні та психологічні навички роботи із затриманими мігрантами і при цьому дотримуються прав людини. Під час відкриття центру виконуючий обов'язки Голови Представництва Єврокомісії в Україні Дірк Шюбель наголосив, що важливим аспектом є питання повернення нелегальних мігрантів до їхніх рідних країн. Важливо, щоб національна політика в цьому спиралася на два принципи: забезпечувала можливості, по-перше, для добровільного, а по-друге, примусового повернення мігрантів. Європейський Союз закликає Міністерство внутрішніх справ України розробити схеми добровільного повернення на основі європейських стандартів.

Конвенція 1951 року і Протокол 1967 року, які стосуються статусу біженців, - є наріжним каменем сучасної системи захисту біженців. Правові принципи цих документів відображаються у великій кількості інших міжнародних законів і практик у сфері поводження з біженцями. Єдиною метою Конвенції 1951 року була і залишається – захист біженців. Понад 150 країн підписали дану Конвенцію і намагаються віднайти ефективні механізми управління економічною міграцією і забезпечення безпеки кордонів.

9. Документ "Рекомендації та зразки найкращих практик для пунктів тимчасового перебування в Україні" видано міжнародною організацією з міграції (МОМ). Він містить рекомендації щодо структури та умов у пункті тимчасового перебування, особлива увага приділяється правам мігрантів. Забезпечення належного рівня охорони здоровя є одним із основних аспектів гуманітарного підходу до роботи з мігрантами на національному, регіональному та міжнародному рівнях.

10. Готуючись до Всеукраїнської конференції на тему "Формування почуття цінності іншої людини – дитини, дитини біженця на основі принципів толерантності", ми вирішили докладніше ознайомитися з роботою пункту тимчасового перебування мігрантів. Керівник нашої делегації Белець Світлана Павлівна побувала у даному закладі, який розташований у с. Журавичі на Волині. Ознайомилася з умовами проживання мігрантів, їх правами та обов'язками, роботою співробітників центру. Керівник зробила у ПТП цікаві фотографії, привезла друкований матеріал про роботу пункту.

Для кожного з біженців є вкрай необхідною моральна та матеріальна підтримка, адже вони були змушені покинути рідну країну і прибули до країни з іншою культурою, мовою та релігією. Нам усім варто зробити висновки і задуматись про своє відношення до цих людей, які так потребують нашого розуміння та підтримки.

14. Кузнецовська гімназія є асоційованою школою ЮНЕСКО з грудня 2004 року. У рамках Проекту асоційованих шкіл ЮНЕСКО гімназія реалізує проект "Громадянин України – громадянин світу". Упродовж цих років гімназисти стали дослідниками з багатьох тем, серед яких найважливішими є тема миру, міжкультурного спілкування, толерантності. Основними формами діяльності нашої гімназії як асоційованої школи ЮНЕСКО є: постійне відзначення пам'ятних дат ООН; проведення семінарів, конференцій, фестивалів; розвиток молодіжної дипломатії (поїздки, зустрічі, листування); організація видавничої діяльності; участь у міжнародних освітніх проектах. Учні гімназії беруть активну участь у проведенні Всеукраїнських конференцій. На протязі останніх років гімназисти побували:

• на конференції "Громадянин України – громадянин світу" (м. Хмельницький, 2005р.);
• на конференції "Європейський вимір України очима молоді" (м. Житомир, 2006р.);
• на конференції "Хочеш миру – готуйся до нього" (м. Київ, 2007р.);
• на конференції "Проектна діяльність – шлях до міжкультурного спілкування" (м. Одеса, 2007р.);
• на конференцій "Будуємо модель ООН" (м. Житомир, 2008р.).

21. Як з маленького струмка починається ріка, так співпраця починається із дружби…

22. З 10 по 15 травня 2006 року у Кузнецовську відбувся III Міжнародний фестиваль дитячого фольклору "Котилася торба" . Його учасниками були фольклорні колективи Польщі, Словаччини, Сербії та Чорногорії, Молдови, Грузії, Білорусі. Рівненщину представляли п'ять ансамблів. Загалом понад 500 учасників демонстрували звичаї та обряди своїх народів. Учасники фестивалю написали звернення до президентів країн, які вони представляли. У зверненні висловлювалося прохання оберігати свою державу і проявляти турботу про долю дітей, дбати про їхні права та сприяти всебічному розвитку.

Приїзд закордонних гостей став яскравою подією для учнів та вчителів гімназії. Нові знайомства, яскраві люди, цікаві виступи запам'яталися на роки. До гімназії були запрошені з виступами учасники фольклорного колективу з Польщі.

23. Наша гімназія співпрацює з школою м. Ценжковіце Малопольського воєводства Тарновського повіту Республіки Польща. Налагодження дружніх контактів між учнівською молоддю сусідніх країн є дуже правильним і важливим починанням. В процесі спілкування однолітки переконуються в тому, скільки у них є спільного в усіх сферах: від навчання до музичних вподобань. Кузнецовська гімназія радо приймала делегацію учнів з польської школи-партнера м. Ценжковіце (жовтень 2008р.). Відбулася Міжнародна зустріч в інтелектуальному клубі "Брейн-ринг". Програма перебування польських друзів була насиченою: спільний концерт, дискотека у дружному колі, спортивні змагання, поїздка до Білого озера, басейн. Учительська делегація відвідала кладовище польських поховань часів Першої світової війни у селі Костюхнівка Маневицького району на Волині.

25. З дружнім візитом у рамках творчої співпраці делегація Кузнецовської гімназії побувала у Польщі (квітень, 2009р.). Усім запам'яталися міжнародні змагання з волейболу між командами Кузнецовська та Ценжковіце. Польські друзі організували для нас незабутню подорож у гори Татри та екскурсію визначними пам'ятками історичного Кракова.

27. У 2009 році учні та вчителі гімназії відсвяткували 10-річчя свого навчального закладу. У зв'язку з проведенням святкових заходів у гімназію були запрошені почесні гості з міста, області та Польщі. Нас відвідали учні та вчителі м. Ценжковіце. Українським та польським учням запам'ятався концерт до 10-річчя гімназії та свято Андрія, де всім до смаку були українські вареники, а жартівливі українські та польські пісні піднімали настрій.

28. Кузнецовська гімназія має своє обличчя, цінності та традиції. Вона є закладом, відкритим до змін, до впровадження нових сучасних освітніх технологій. Протягом 10-ти років свого життя гімназія створює простір, у якому кожен відчуває себе особистістю, здатною реалізувати власний потенціал. На честь ювілею було урочисто відкрито музей гімназії, де перші екскурсії провели учні 9-их класів. Вони ознайомили присутніх з цікавими експонатами новоствореного музею.

30. За традицією наша гімназія щорічно проводить День Європи. На своє свято ми запрошуємо гостей з інших країн. У 2009 році до нас завітав гість з Німеччини пан Рейхарт Пфайффер, спеціаліст з ядерної енергетики. Він розповів присутнім про свою роботу у цій галузі, про звичаї та традиції німецького народу, назвав день цієї зустрічі найщасливішим днем у його житті. Гімназисти спілкувалися німецькою мовою, були учасниками святкового концерту.

32. Протягом кількох років у Будинку дитячої та юнацької творчості м. Кузнецовська проводилися заняття гуртка французької мови " Розмовляємо французькою". Керівником гуртка була пані Монік Лоран з Франції. Багато гімназистів цікавилися вивченням французькою мови, тому регулярно відвідували гурток. Неодноразово пані Монік виступала на гімназійних заходах перед учнівським та вчительським колективом. Пані Монік взяла участь у святкових заходах по відзначенню Дня Європи в гімназії.

33. Директор Надія Федорівна Горбачик є головним лідером нашої гімназії. Вона володіє головною рисою сучасного керівника – вмінням створити такі умови для учнів та вчителів, за яких вони можуть проявити всі свої найкращі здібності. Під вмілим керівництвом Надії Федорівни гімназію визнано Флагманом сучасної освіти серед освітніх закладів України та нагороджено міжнародною відзнакою "Європейська якість". Неодноразово наш директор у складі Асоціації творчих директорів Рівненщини бувала за кордоном, де знайомилася з системою освіти європейських країн. У 2008 році відвідала Естонію, у 2009 році - Францію.

34. У рамках проекту "Кузнецовська гімназія – Асоційована школа ЮНЕСКО" у навчальному закладі працюють:

• гурток "Толерантність культур"
• Європейський клуб "Глобус" із студіями:
• "Культура і традиції європейських країн"
• "Євроклуби в Україні та за кордоном"
• "Я – українець, я – європеєць"

36. У гімназії проводиться робота над довготривалим міжнародним проектом "Mondialogo". У режимі "Online" гімназисти спілкуються з учнями з Пакистану, Ірану, Бангладеш та Зімбабве. Навчальні матеріали для засідань клубу надходять із штаб-квартири ЮНЕСКО. Багато гімназистів із задоволенням реалізують проекти, що спільно створюють із своїми закордонними ровесниками. Ми теж є активними учасниками У гімназії проводиться робота над довготривалим міжнародним "Mondialogo". Кожна раса – планети окраса!

Перебуваючи у Міжнародному дитячому центрі «Артек», двічі стипендіат Президента України, триразовий переможець Всеукраїнської олімпіади з географії, гімназист Івашин Віталій, повернувшись з відпочинку, підкреслив: «Засіваймо добро на землі!». Багато гімназистів під час канікул подорожують світом: відвідують Кубу, Турцію, Єгипет, європейські країни. Наш колишній однокласник Левков Леонід зараз навчається у Чехії, а наше спілкування взаємо збагачує наш кругозір.

Нам разом на Землі цій жити,
Любить і мріять, будувать, творить.
Щоб зберегти її, ми мусим щось робити,
Ми мусим діяти - не тільки говорить.
Тож люди на Землі, спішіть добро творити,
Щоб нам не згинути у морі зла,
Щоб кожен міг серед краси прожити
У царстві справедливості й добра!