Згадаймо, 1991-й - рік подій. Держава шукає власний шлях розвитку, робить важливий крок у майбутнє - приймає Акт Незалежності, стає самостійною. Тепер тільки їй самій обирати власну дорогу входження до світової спільноти.

Тому важливим було все: і структура гімназії, і принципи організації навчально-виховного процесу, і колектив однодумців, і вироблення мотивації учнів, і нова позиція батьків, і навіть назва гімназії - "Гармонія" (в пошуках якої розвивається заклад), а не просто номер освітньої установи.

З глибокого усвідомлення цих ключових ідей виникла цілісна концепція Гуманітарної гімназії "Гармонія",- авторської школи прилучення внутрішнього світу дитини до світової культури. Реалізуючи її з 1991 року, гімназія своє основне завдання вбачала в створенні такого гімназійного простору, який забезпечив би вільний розвиток усіх здібностей дитини, сформував би у неї потребу всеосяжного культурного філософського погляду на життя. Принципами побудови цього простору
стали:
• сприймання світової культури не як предмету серед інших дисциплін, а як нового універсального принципу навчання (стрижневої основи, навколо якої об'єднуються предмети гуманітарного та природничого циклів);
• розуміння історії власного народу (самоідентифікація) через осмислення її місця в єдиній історії людства, у діалозі культур Сходу і Заходу;
• інтеграція знань: розгляд проблем, сутності явищ, процесів в їх взаємообу-мовленості та зв'язку з метою створення цілісної картини світу як результату освітньої діяльності;
• відхід від репродуктивного оволодіння знаннями до реконструктивного та творчого рівня засвоєння знань, від відтворення інформації до її внутрішньої творчої трансформації в нове знання;
• мовна, соціокультурна, пізнавальна толерантність - неодмінна умова навчання і спілкування;
• вироблення у гімназистів почуття толерантності стосовно не лише інших мов, культур, релігій, а й різних шляхів отримання знань, тобто пізнавальної толерантності;
• формування нової ментальності гімназиста шляхом переорієнтації мети навчально-виховного процесу з надання суто академічних знань на сприймання їх як засобу розвитку особистості - творця.

Усе це знайшло своє відображення у функціюванні в гімназії трьох просторів: освітнього, життєстворюючого, культурологічного, у їх взаємопроникненні і взаємозумовленості, що допомагає забезпечити цілісність навчально-виховного процесу.

Як це відбувається в нашій гімназії? Перш за все, це специфічна побудова і організація навчального процесу. У гімназії робочий день дитини ділиться на дві частини. Перша половина дня передбачає вивчення предметів державного компоненту, а друга - гімназичного. Друга частина відзначається нетрадиційним проведенням занять з іноземних мов (у гімназії їх вивчають чотири: англійську, французьку, німецьку, японську), предметів блоку "Я - концепція", які, до речі, з 1-го по 11-й клас надають допомогу учням у розвитку їхніх здібностей, створенні комфортного морального мікроклімату в гімназії. У початковій школі - це психологічний практикум "Мандрівка до центру свого "Я", у середній школі - "Твої можливості в твоїй владі", у qr`px3i - "Створи себе".

Множинність навчальних дисциплін знаходить своє логічне продовження в інтегративних курсах, які синтезують відомості з окремих предметів, узагальнюючи набуті навички і отримані знання. Такими інтегративними курсами є: "Світова культура", "Людина і світ", "Лінгвістика". І нікого не дивує, що поруч із спецкурсами з економіки, природознавства, ділового мовлення є уроки хореографії, театру, індивідуальні заняття музикою, у-шу, і не тому, що гімназія гуманітарна, а тому, що головну
мету гімназія вбачає в розкритті і формуванні системи уявлень про світ і себе в ньому.

Виникає питання, як діти виносять таке велике навантаження, адже гімназія-це школа повного дня (діти знаходяться в гімназії з 9 до 17 години)? Завдяки вміло побудованій структурі дня, що передбачає невеличкі перерви на відпочинок і триразове домашнє харчування, зміні видів діяльності, суворо логічному поєднанню учбових дисциплін увага дітей концентрується легко і вони не втомлюються. Цьому сприяє і оточуючий простір: своєрідний дизайн, несхожість одного кабінету на інший (поруч з
"Античним класом" існує "Середньовічний", поряд з "Японською пагодою" - "Французьке ательє" та "Англійська вітальня"), кутки від починку, які з'являються в непередбачених місцях, і взагалі - у гімназії тихо, затишно, комфортно. Гімназія має умови для проведення занять з основних предметів у класах по 15-18 дітей, для диференційованих занять - по 6-8, а для індивідуальних - по 2-3 особи.

Але тихий, спокійний плин навчання порушується в дні, коли відбуваються презентації знань, результатів Гімназіади (суто гімназичного конкурсу знань з усіх предметів), під час яких в залі поруч з дітьми і вчителями знаходяться і наші батьки, які, до речі, є нашими партнерами, друзями, співрозмовниками, співтворцями. Саме на таких святах-дійствах і визначається не лише рівень знань, а й форми і види нашої співпраці. Чи бути наступному психологічному семінару з хвилюючих нас зараз проблем, засіданню круглого столу за участю батьків, дітей, викладачів чи просто зібратися на наступне свято?

А навіщо все це? Ми ж не школа мистецтв. Але ж ми Гуманітарна гімназія і ім'я нам - "Гармонія". А тому головна наша мета - дати кожному учню можливість вибору особистісного шляху гармонізації із світом.